Музика Олександр Олександрович
Музика Олександр Олександрович народився 28 листопада 2001 року в затишному селі Жучківці, але доля майже одразу випробувала його на міцність. Коли хлопчикові виповнилося лише п’ять років, дитинство обірвалося найстрашнішим словом — сирітство. Батьки пішли у засвіти, залишивши маленького Сашка та його семирічну сестричку Ліну під крилом старенької бабусі.
Коли ж здоров’я бабусі почало згасати, турботу про хлопчика взяла на себе велика духовна родина — він знайшов прихисток і тепло в сім'ї при католицькій церкві міста Житомира.
Саме в Житомирі Олександр зробив свої перші кроки до дорослого життя. У 2008 році він пішов до першого класу місцевої школи №1, яку успішно закінчив у 2016-му. Його душа прагнула чогось більшого, мужнішого, тому того ж року він став курсантом Кам’янець-Подільського військового училища.
Згодом життєва стежка привела його до Хмельницького професійного ліцею електроніки. У 2020 році Сашко здобув професію слюсаря-електрика. До початку великої війни він шукав себе у різних професіях, чесно заробляючи на хліб. У пам'яті всіх, хто його знав, Олександр назавжди залишився втіленням людяності — тихим, неймовірно добрим та винятково ввічливим хлопцем із чистою душею.
Коли над Україною зайнялася заграва повномасштабної війни, Сашко не зміг стояти осторонь. 7 червня 2024 року він став на захист Батьківщини, закривши нас собою. Невдовзі ворог поранив його, але після лікування у шпиталі воїн знову повернувся у стрій — туди, де вирішувалася доля країни.
12 вересня 2024 року під час запеклих штурмових дій біля населеного пункту Веселе, що на Курщині, Сашко прийняв свій останній бій. Він до кінця залишився вірним присязі, побратимам і своїй землі. Того дня зв'язок із ним обірвався, і довгі місяці розпачу та надії він вважався зниклим безвісти...
Лише у жовтні 2025 року страшна звістка остаточно розбила серця рідних: Олександра було офіційно визнано загиблим. Він прожив коротке, але надзвичайно гідне життя. Хлопець із добрими очима та загартованим долею серцем, який віддав найцінніше за волю України. Олександр залишиться у нашій пам’яті назавжди. У серці своєї громади, яка ніколи не забуде свого Героя.
